І. В.
Бельска, О. В. Клименко
Національна медична академія
післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ
E-mail:
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
,
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета дослідження: вивчити клінічні особливості болю в нижній частині спини і формування тривожно - астенічного синдрому при одночасній наявності у жінок старшого віку вертеброгенної патології попереково-крижового відділу хребта і захворювань органів малого тазу.
Матеріали і методи : Нами було обстежено 40 жінок у віці від 55 до 75 років, що співпадає з даними багатьох авторів про віковий аспект БНС (Нордемар Р., 1988; Алексеев В. В., 2002; Шостак Н.А., 2003). Хворі першої групи (20 пацієнток) - з вертеброгенними синдромами попереково-крижової локалізації, хворі другої групи (20 пацієнток) - відрізнялися наявністю супутніх хронічних захворювань органів малого тазу. Обстеження хворих включало: детальний збір скарг хворої, анамнезів захворювання і життя, клініко-неврологічне обстеження, рентгенографію попереково-крижового відділу хребта в двох проекціях, МРТ попереково-крижового відділу, лабораторні дослідження, консультацію гінеколога, шкалювання опитувальником Спілберга.
Аналізуючи скарги пацієнток, ми з'ясували, що для хворих першої групи характерний гострий, стріляючий біль в попереку. У хворих другої групи скарги були схожими, але з додатковими даними, які вказували на наявність хронічних ВЗОМТ, : біль в області малого тазу ниючого характеру, слизово-гнійні виділення із статевих шляхів, дизурія. Аналізуючи результати клінічних спостережень, можна стверджувати, що клінічна картина БНС, незалежно від причинних чинників, досить ідентична. Основний пік захворюваності в усіх клінічних групах спостерігався в середньому і старшому віці, загальними були провокуючі чинники, які і призводили до загострення. Рефлекторні і корінцеві синдроми були характерні для хворих з остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта і хворих з поєднанням урогенітальної і вертеброгенної патології. Ураження корінців часто характеризувалося поєднанням рухових і чутливих порушень в зоні відповідних дерма- і міотомів. Для хворих обох груп було характерне зниження больової і тактильної чутливості у вигляді смуг, які охоплювали область сідниць, уздовж стегна, гомілки і стопи. Характерною ознакою для диференціальної діагностики між першою і другою групами хворих були вегетативні порушення, які проявлялися суб'єктивними і об'єктивними порушеннями і були обумовлені, на наш погляд, подразненням оболонкової гілки спино-мозкових нервів. Рівень тривожно-астенічних порушень ми оцінювали за шкалою Спілберга. У усіх пацієнток тривожність характеризувалася середнім і високим рівнями (35-49 балів), - у 16 (80%) хворих першої групи тривожність середнього рівня, високого, - у 4 (20%). У усіх хворих другої групи визначався високий рівень тривоги.
Висновки: 1.Біль у нижній частині спини при взаємозв'язку вертеброгенної патології попереково-крижового відділу хребта і захворювань органів малого тазу у жінок мають виражене вегетативне забарвлення. 2.На фоні вертеброгенного больового синдрому виникає реактивна тривожність і астенічний синдром. У хворих з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижової локалізації з супутньою патологією органів малого тазу тривожно-астенічні порушення мають більш виражений характер і ведуть до розвитку соціальної дезадаптації.