Г. В.
Вакарчук, В. Д. Ганжа,
С. А. Ушенко
Центр
невідкладної неврології, Лікарня швидкої медичної допомоги, Чернівці
E-mail:
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета – дослідити зміни гліального фібрилярного
кислого білка (ГФКБ) головного мозку як маркера ушкодження у хворих на
атеротромботичний ішемічний інсульт (АІІ) та встановити ефективність
застосування цитопротекторної терапії кверцетином за впливом на цей показник.
Методи.Дослідження охоплювало 123 особи обох статей (20 осіб – контрольна група),
віком від 68 до 75 років (71,5±2,21 р.), хворих на АІІ в гострому періоді, які
знаходились на стаціонарному лікуванні в Центрі невідкладної неврології лікарні
швидкої медичної допомоги м. Чернівці упродовж 2007-2010 років. Контингент
обстежених хворих був збалансованим за гендерною ознакою (64 (52%) – жінки, 59
(48%) – чоловіки). Організація дослідження включала скринінг пацієнтів та
селекцію/виключення; проведення клінічних, інструментальних та лабораторних
досліджень (анамнез, скарги, антропометричні дані, неврологічний статус, ЕКГ,
УЗД, тощо). При цьому 1-шу основну групу сформували хворі на АІІ, які
отримували базисну терапію; 2-гу - хворі на АІІ, у яких до стандартної терапії
згідно рекомендацій ESO, було включено цитопротектор – біофлавоноїд кверцетин.
Кверцетин застосовувався у розчинній формі – кверцетин-повідон (Корвітин®,
БХФЗ, Україна) упродовж 10 діб у сумарній дозі 6,5 г. Забір матеріалу для
визначення концентрації ГФКБ в плазмі периферійної крові здійснювали при
госпіталізації, на початку терапії та після закінчення цитопротекторної терапії
на 11-12 добу госпіталізації.
Результати. У всіх хворих дослідних груп рівень ГФКБ плазми периферичної крові був
вірогідно підвищеним порівняно з контролем (P<0,01-0,05). Стандартна
рекомендована терапія ішемічного інсульту призводила до формування певної
тенденції до зниження ГФКБ у хворих 1-ої групи, яка була недостатньо вірогідною
упродовж досліджуваного періоду. Додаткова терапія кверцетином у хворих 2-ої
групи дозволила знизити концентрацію ГФКБ у плазмі на 37,0%, P<0,01. Слід
зазначити, що специфічних, пов’язаних з призначенням кверцетину, побічних
ефектів, непереносимості або ускладнень за весь період спостереження в жодного
з пацієнтів встановлено не було.
Висновки. Таким чином, призначення цитопротектора – біофлавоноїда кверцетину
дозволяло досягти вірогідного коригувального ефекту на концентрацію гліального
фібрилярного кислого білка у хворих на АІІ. Отримані результати дозволяють
рекомендувати включення кверцетину у комплекс терапії ішемічного інсульту.