О. В.
Демченко
ДУ “Інститут геронтології НАМН України”,
Київ
Синдром помірних когнітивних порушень (ПКП) розглядається як проміжний
стан між віковими змінами центральної нервової системи і клінічною деменцією. У
осіб старших 65 років розповсюдженість синдрому ПКП складає від 11 до 17%. Захворюваність хворобою Альцгеймера у хворих
з синдромом ПКП становить 10 - 15% в рік.
Мета роботи: провести аналіз показників експериментально-психологічних тестів
першого етапу дослідження у хворих на гіпертонічну дисциркуляторну
енцефалопатію (ГДЕ), які перейшли в групу дементних та тих, що залишились на
рівні синдрому ПКП через три роки.
Обстежувані і методи: Хворі на ГДЕ з синдромом ПКП – 65 чоловік. Для оцінки
когнітивних функцій були використані методики: тест MMSE (mini mental state
examination – міні тест ментального обстеження), таблиці Шульте, тести на
запам’ятовування 8 чисел та 10 слів, субтест кодування, Шкала пам’яті Векслера
переглянута – WMS-R (Wechsler Memory Scale – Revised), яка складається із серії
субтестів.
Загальний бал тесту
MMSE в обох групах на першому етапі достовірно не відрізнявся. В групі, яка
залишилась на рівні синдрому ПКП він становив (26,2±0,20) бала, в групі із
діагностованим через три роки синдромом деменції – (25,7±0,22) бали. Показники
субтестів тесту MMSE не мали достовірних відмінностей на етапі скринінгу.
Показники тестів 10
слів, СЦС, шкали WMS-R достовірно відрізнялись на першому етапі дослідження. В
групі, в якій встановлено нижчі значення по даним тестам на протягом наступних
трьох років встановлено конверсію синдрому ПКП в деменцію.
Визначено, що хворі які перейшли з групи ПКП в групу
дементних мають нижчу максимальну репродукцію
10 слів (р<0,001) (тест 10 слів) і символів (р<0,02) (субтест кодування).
Шкала WMS-R є також
інформативним інструментом для виявлення хворих у яких з найбільшою долею імовірності в найближчі
роки розвинеться синдром деменції. Значення субтестів, які переважно визначають
рівень уваги не відрізнялись, на відміну від показників субтестів на
короткотривалу та довготривалу пам'ять. В групі хворих, в якій розвинувся
синдром деменції були достовірно нижчими показники короткотривалої вербальної
пам'яті – логічної (р<0,001), субтест
“Логічна пам'ять”, асоціативної (р<0,02) (складні асоціативні пари), субтест
“Вербальні парні асоціації” та візуальної – образної (р<0,01), субтест
“Образна пам’ять”, асоціативної (р<0,06), субтест “Візуальні парні
асоціації”, і зорово-просторової (р<0,001), субтест “Візуальна репродукція”.
Значення даних субтестів на довготривалу пам’ять були нижчими в групі хворих, в
якій розвинувся синдром деменції. Так, в даній групі хворих були нижчими
показники вербальної пам’яті - логічної (р<0,001), субтест “Логічна пам'ять”
і асоціативної (легкі (р<0,01) та складні (р<0,001) асоціативні пари),
субтест “Вербальні парні асоціації” (р<0,05) та візуальної –
зорово-просторової (р<0,001), субтест “Візуальна репродукція”.
Отже, в групі хворих на ГДЕ з синдром ПКП, яка
перейшла в групу дементних, встановлено нижчі показники короткотривалої і
довготривалої вербальної та візуальної пам’яті.