О. В. Кучук1, О. М.
Цупиков1, В. М. Кирик1,2
1ДУ "Інститут генетичної та
регенеративної медицини НАМН України", Київ
2ДУ "Інститут геронтології
НАМН України", Київ
E-mail:
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мультипотентні стромальні клітини (МСК) кісткового мозку здатні до
розмноження in vitro, зберігаючи
потенціал диференціювання. При формуванні з них культури мікромаси (КМ) та трансплантації в зону пошкодження
кісткової тканини клітини здатні покращити відновлення кістки. В КМ клітини
просторово організовуються та контактують між собою, що може сприяти кращій
реалізації ними регенераторного потенціалу.
Мета. Оцінити можливості культивування і направленого
диференціювання МСК кісткового мозку в КМ та можливості її застосування для
регенерації кісткової тканини.
Методи. Клітини кісткового мозку мишей лінії FVB (вік – 3
міс) висаджували в культуральні флакони з розрахунку 5-6·105 ядровмісних
клітин на 1 см2 культуральної поверхні. Для формування КМ діаметром
0,8–1мм 1-1,5·106 МСК 2-го пасажу вносили в пробірку і культивували
в стандартних умовах 12-14 діб, періодично струшуючи пробірку для попередження
адгезії клітин до стінок. Заміну живильного середовища проводили кожні 2-3 дні.
Остеогенне диференціювання КМ індукували за допомогою L-аскорбінової кислоти,
дексаметазону та β-гліцерофосфату протягом 21 доби, замінюючи середовище для
диференціювання кожні 3-4 доби. Фрагменти КМ фарбували Alizarine Red S та
робили гістологічні препарати. У тварин (n=5) пошкодження стегнової кістки
глибиною до ендосту (d=1мм) моделювали за допомогою стоматологічного бора.
Через 24 години наносили недиференційовані КМ і через 21 добу проводили
макроскопічне дослідження зон пошкодження.
Результати. Утворення мікромаси спостерігали вже через 24
год після внесення клітин в пробірку. На гістопрепаратах КМ недиференційованих
МСК більшість клітин мали веретеноподібну форму і розташовувалися в декілька
шарів по периферії препарату, що свідчить про проліферацію клітин всередині КМ.
В препараті КМ остеогенно індукованих МСК клітини були збільшені в розмірах та
компактно організовані, що пояснюється їх конденсацією при остеогенному
диференціюванні. В центральних ділянках обох типів препаратів не виявлено
загиблих клітин або детриту.
КМ направлено індукованих клітин зафарбовувались Alizarine Red S, що
вказує на наявність солей кальцію і підтверджує їх остеогенне диференціювання,
тоді як в КМ недиференційованих МСК цього не спостерігали.
На макропрепаратах контрольної стегнової кістки природне відновлення
кісткової тканини проходило по периферії зони пошкодження, при цьому 4/5
діаметра дефекту зберігалося. При застосуванні КМ МСК ділянки змодельованого
пошкодження були заповнені новоутвореною тканиною, але повного відновлення
кістки ще не спостерігали.
Висновки. Культивування МСК кісткового мозку методом
мікромаси дає можливість отримати просторово організовану культуру клітин,
здатних виживати, проліферувати та направлено диференціюватися в остеогенному
напрямку. Сформована об'ємна культура може бути використана як трансплантат для
вивчення відновлювальних процесів при гострих пошкодженнях кісткової тканини в
експерименті.