І. Р. Мікропуло, Н. О. Маслєнікова
Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
E-mail:
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Мета: дослідження взаємозв’язку між частотою
виявлення факторів серцево-судинного ризику (ФССР) у пацієнтів похилого віку з
артеріальною гіпертензією (АГ) без та при наявності дифузних захворювань
печінки (ДЗП).
Матеріали і методи. Обстежено 107 хворих на АГ ІІ – ІІІ ст. За даними
ультразвукового (Siemens, Solonsne VersaPro) обстеження усі хворі були
розподілені на дві групи без (І) та з (ІІ) ДЗП. (27,1% - стеатогепатоз). Групи
були співставні між собою за віком (середні вік складав відповідно 64±0,91 та
63±1,2 роки) та статтю. Хворим проводилося вимірювання антропометричних
показників, артеріального тиску, ЕхоКГ, аналізів крові на глюкозу, креатинін,
ліпідограму. ФССР оцінювалися за рекомендаціями Європейського Товариства
Кардіологів 2007, 2009рр. Індекс маси міокарда (іММ) розраховувався за формулою
Penn-Cube, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою Cockroft-Gault.
Результати. Всі хворі мали вихідні рівні АТ більше 139/89 мм.рт.ст. і були
співставні між собою (мм.рт.ст.): САТ І група - 164±1,87, ІІ група - 167±3,3;
ДАТ 94,5±0,97 і 95,9±1,7 відповідно. ЧСС – І група - 73±0,91 уд/хв, ІІ група
74±1,65 уд/хв. Були виявлені критерії абдомінального ожиріння (АО) та частота
його розвитку, яка була вища у пацієнтів другої групи 93% в порівнянні з першою
групою – 74%. Маса тіла (кг) І гр. 82,49±1,66, ІІ гр.– 95,14±3,03; об’єм талії
(см) 101±1,31 та 113±2,27; об’єм стегон (см) 111±1,5 та 118±3,38; ІМТ 30,28±0,52
та 34,98±1,11 відповідно (р<0,05). В обох групах відмічалася
гіперхолестеринемія (ммоль/л) 5,72±0,12 та 5,75±0,21 відповідно, але в групі
пацієнтів з ДЗП переважало підвищення рівня тригліцеридів (ТГ) 1,56±0,08 та
2,37±0,2 ммоль/л, зниження рівня ХЛПВЩ 1,37±0,003 та 1,29±0,05 відповідно.
Частота розвитку дисліпідемії в ІІ гр. була вища – 83% проти 69% в І гр. за
рахунок нижчих рівнів ХЛПВЩ 31% проти 20% та вищих рівнів ТГ – 72% проти 29%
відповідно. При нормальних значеннях креатиніну крові відмічалася тенденція до
вищих значень у ІІ гр.-89,98±3,88 мкмоль/л проти І гр.- 82,95±1,26 мкмоль/л та
підвищення рівня ШКФ ІІ гр. – 93,04±4,99 та
в І гр. – 84±2,45. Частота зниження ШКФ частіше зустрічається в ІІ гр.
14% проти І гр. - 9%. У пацієнтів з ДЗП
виявили вищі значення маси міокарду (г) та іММ (г/м²) І гр- 162,04±3,59;
85,88±1,82 та ІІ гр. 188±7; 93,42±2,99 відповідно. Частота збільшення іММ була
більша в ІІ гр. – 17% проти 2,5% в І гр. Частота розвитку гіперглікемії була
вище в ІІ гр. – 38% проти 18% в І гр., і у пацієнтів з ДЗП частіше зустрічалися
випадки цукрового діабету ІІ типу 41% та 10,3% відповідно. В ІІ гр. частіше
зустрічалися випадки обтяженого сімейного анамнезу 48,2% та 10,3%. Частота
розвитку ризику кардіоваскулярної смерті у пацієнтів з ДЗП реалізувалася через
збільшення групи високого ризику 52% проти 39% відповідно.
Висновки. У пацієнтів на ДЗП та АГ достовірно частіше зустрічалися ФССР в
порівнянні з пацієнтами без ДЗП. Наявність ДЗП у хворих з АГ асоціюється з
вищим ризиком кардіоваскулярних подій.