К. В.
Павлович, Р. І. Сидорчук, О.М. Плегуца, П. М. Волянюк, І. М.
Плегуца, С. Л. Левітес
Буковинський державний медичний
університет, Чернівці
Суттєве зростання числа хворих на метаболічні, дисрегуляторні та
судинні порушення (атеросклероз, хронічна венозна недостатність) у старшому та
похилому віці, зміна вірулентності та резистентності мікроорганізмів із новою
силою ставить питання удосконалення методів та способів хірургічного лікування
гнійно-некротичних процесів на фоні обтяженого загального стану пацієнтів
старшої вікової групи, що пов’язано з необхідністю мінімізації системного
впливу антибактеріальних препаратів.
Мета дослідження – визначити ефективність застосування адсорбованого
антибактеріального препарату на основі гентаміцину сульфату в хірургічному
лікуванні гнійно-некротичних процесів м’яких тканин (ГНПМТ) у пацієнтів старше
50 років.
Матеріал і методи. Основну групу склали 30 хворих з гнійними ранами і
трофічними виразками. Етіологічними факторами ураження були:
посттромбофлебітична хвороба (синдром) нижніх кінцівок – 7 хворих (23,3%),
облітеруючий атеросклероз – 5 хворих (16,7%) і ЦД – 18 хворих (60,0%), у яких
для місцевого хірургічного лікування ран і трофічних виразок застосовували
аплікаційний сорбент, з іммобілізованим на ньому антибіотиком – препарат
"Гентаксан" (ЗАТ "БХФЗ", Україна).
Контрольну групу
утворили 145 хворих, в яких для хірургічного лікування ран і трофічних виразок
у фазі ексудації застосовувалися традиційні розчини антисептиків (0,02% р-н
декасану, р-н димексиду 1:4 місцево). Етіологічними факторами ураження були:
посттромбофлебітичний синдром – 9 хворих (6,2%), облітеруючий атеросклероз – 18
хворих (12,4%) і цукровий діабет – 118 хворий (81,4%). Вік хворих обидвох
груп був старше 50 років. Інші, у т.ч. загальні аспекти лікування в контрольній
групі пацієнтів було аналогічним основній.
Результати дослідження показали, що у
контрольній групі хворих грануляційна тканина розвивалася у середньому на 5,72±0,31
добу. Очищення рани відбувалося в середньому на 5,03±0,37 добу, зменшення
розмірів рани щодня становило у середньому 0,92±0,06 см.
При лікуванні
гентаксаном (основна група) грануляційна тканина
розвивалася в середньому на 4,12±0,15 добу, що було вірогідно швидше, ніж у
контрольній групі (P<0,05). Очищення рани відбувалося в середньому на
3,43±0,44зменшення розмірів рани щодня
проходило на 1,31±0,09 см. добу,
Висновок. Місцеве застосування при гнійно-некротичних
процесах м'яких тканин у пацієнтів старшого та похилого віку комбінованого
антимікробного препарату пролонгованої дії, що містить гентаміцину сульфат,
поліметилсилоксан і координаційну сполуку цинку з триптофаном, пришвидшує появу
грануляцій, очищення та зменшення розмірів ран.