М. С.
Романенко, С. С. Наскалова
ДУ „Інститут геронтології НАМН України”,
Київ
Призначення кислотознижуючих препаратів хворим на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки (ВХДПК) літнього віку має бути адаптованим до стану їх
кислотоутворюючої функції. Інформативною методикою оцінки стану
кислотоутворюючої функції шлунка є вивчення її біоритму шляхом добового
моніторування шлункового рН. Відомо, що з віком знижуються базальне та
стимульоване кислотоутворення, зменшуються його функціональні резерви. Однак
питання добової організації шлункового кислотоутворення у здорових і хворих
осіб літнього віку на сьогодні залишається мало дослідженим.
Метоюроботи було вивчити особливості добового ритму кислотоутворюючої функції шлунка
у літніх здорових людей та літніх хворих на ВХДПК.
Матеріал і методи. Обстежено 15 здорових молодих осіб, 20 здорових осіб
літнього віку, 72 хворих на ВХДПК
літнього віку у фазі загострення (37
чоловік) або ремісії (35 чоловік), 12 хворих на ВХДПК молодого віку (фаза
загострення). Добові ритми
інтрагастрального рН визначали методом рН-моніторингу за допомогою
комп’ютерної системи реєстрації внутрішньопорожнинного рН („Орімет”, Вінниця). Склад їжі і режим харчування відповідали
дієті 1 по Певзнеру. Аналізували погодинну динаміку рН, середньодобовий, середньоденний та
середньонічний рН.
Результати. У літніх здорових людей реєструються вищі середньодобовий,
середньонічний та середньоденний рівні показника порівняно з молодими здоровими
людьми. Вночі і рано вранці у літніх людей інтрагастральний рН зростає в 2 рази
(до 4,36 у.о.), що свідчить про значне зниження кислотності в просвіті шлунка,
чого не простежується у молодих здорових людей.
У літніх хворих на
ВХДПК із загостренням захворювання,
середньодобовий, середньоденний та середньонічний рівні
інтрагастрального рН є нижчими порівняно з показниками здорових літніх осіб,
тобто середовище в просвіті шлунку у них є більш кислим. При цьому показники
літніх хворих з загостренням ВХДПК за добу в цілому, денний та нічний відрізки
не відрізняються від показників молодих хворих.
У хворих із загостреням ВХДПК, як і у молодих хворих, рН під ранок
зростає лише до 3,0 у.о., а протягом ночі утримується в середньому на рівні 2,3
у.о. У 44 % літніх хворих із загостренням ВХДПК взагалі відсутнє зниження
кислотоутворення в другій половині ночі, у решти, навпаки, є зниження
кислотності, тобто відсутній гіперацидний синдром, характерний для хворих
молодого та середнього віку.
Таким чином, у здорових літніх людей кислотоутворення протягом
різних добових періодів, особливо вночі, є нижчим порівняно з молодими
здоровими людьми. У літніх хворих із загостренням ВХДПК інтрагастральна
кислотність є вищою, ніж у здорових літніх людей, і наближається до показників
молодих хворих. Літнім хворим необхідно диференційовано призначати блокатори
шлункової секреції. Зокрема, особам з високим рівнем кислотної продукції мають
бути призначені інгібітори протонної помпи двічі на день. Хворим, які мають
значне підвищення рН в другій половині ночі, замість вечірньої дози інгібітора
протонної помпи слід призначити блокатор Н2-рецепторів, або взагалі
не призначати вечірній прийом кислотознижуючого препарату.