В. А. Іщук, С. С. Наскалова
Державна установа «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Порушення вуглеводного обміну часто зустрічаються у людей літнього віку з абдомінальним ожирінням і супроводжуються високим ризиком виникнення тромботичних подій. У здорових літніх людей система гемостазу та вуглеводний обмін не зазнає суттєвих змін.
Мета. Вивчити особливості вуглеводного обміну та системи гемостазу у людей літнього віку з нормальною масою і порушеною толерантністю до глюкози (ПТГ) у порівнянні зі здоровими людьми цього ж віку.
Матеріали і методи. Обстежено 29 людей літнього віку (60-75 років) без ожиріння (індекс маси тіла від 20 до 29 кг/м2) і патології серцево-судинної та дихальної систем. Проводили велоергометрію. Визначали рівень глюкози та рівень інсуліну в плазмі крові. Проводили стандартний глюкозотолерантний тест (ГТТ), що дозволило виявити у 11 чоловік ПТГ (група з ПТГ). Для визначення показників системи гемостазу проводили забір венозної крові за стандартною методикою в скляну пробірку з 3,8% цитратом натрію в співвідношенні 9:1. Визначали в'язкість крові та агрегаційну здатність тромбоцитів, концентрацію фібриногену, розчинного фібрину, D-димеру, протеїну С, інгібітора активатора плазміногену 1-го типу (РАІ-1).
Результати. За віком, статтю, антропометричними показниками, фізичною працездатністю та показниками ліпідограми групи між собою не відрізнялися. Для групи з ПТГ характерним було підвищення глюкози натще (5,1 ± 0,1 ммоль/л у групі здорових vs 6,1 ± 0,3 ммоль/л у групі з ПТГ, p <0,05), глюкози та інсуліну через 2 години після початку ГТТ (по глюкозі - 5,8 ± 0,2 ммоль/л у групі здорових vs 8,8 ± 0,4 ммоль/л у групі з ПТГ, p <0,05; по інсуліну - 17,8 ± 3,2 мкМО / л у групі здорових vs 49,0 ± 12,1 мкМО / л у групі з ПТГ, p <0,05) і глікованого гемоглобіну (5,8 ± 0,1% у групі здорових vs 6, 4 ± 0,3% в групі з ПТГ, p <0,05). Була достовірно підвищена в'язкість крові на різних швидкостях зсуву у групі осіб з ПТГ. Агрегаційна здатність тромбоцитів між групами не різнилася. У групі з ПТГ відзначена тенденція до підвищення фібриногену і розчинного фібрину. У пацієнтів з ПТГ виявлено компенсаторне підвищення активності такого фізіологічного антикоагулянту як протеїну С (83,1 ± 6,0% в групі здорових vs 100,7 ± 3,3% в групі з ПТГ, p <0,05). Система фібринолізу також мала свої особливості. Так, у людей з ПТГ відзначено більш активне утворення d-димеру, що пов'язано з підвищеною фібрінеміей в цій групі (140,8 ± 31,2 нг/мл в групі здорових vs 205,2 ± 37,8 нг/мл в групі з ПТГ, p <0,05) і говорить про активну роботу системи фібринолізу. Нами не виявлено групових відмінностей рівня РАІ-1.
Висновки. Для літніх людей без ожиріння, але з ПТГ в порівнянні зі здоровими людьми цього ж віку характерним є наявність прихованої гіперглікемії та гіперінсулінемії у відповідь на введення глюкози. З боку системи гемостазу виявлено тенденцію до гіперфібрінемії з підвищеною фібринолітичною активністю та компенсаторним підвищення антикоагуляційної активності, про що свідчить рівень d-димеру та активність протеїну С. Однак більш вираженого пригнічення фібринолізу (за рівнем РАІ-1) у цих пацієнтів не виявлено.