М. Г. Матвієнко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Великий інтерес представляє вивчення чутливості репродуктивної функції в старому віці. Важливо при цьому звернути увагу на стан гіпоталамуса як вищого центру нейроендокринної регуляції, а особливо варто дослідити аркуатне ядро, якому належить ключова роль у регуляції репродукції. Аркуатне ядро містить популяції нервових і гліальних клітин, синтезує гонадотропний рилізинг-гормон (ГнРГ).
Метою роботи було дослідження площі перерізу нейроцитів і астроцитів аркуатного ядра гіпоталамуса 24-місячних щурів при введенні одного мелатоніна, а також у комбінації з кісспептином і антагоністом рецепторів кісспептина. Мелатонін – епіфізарний гормон, який чинить гонадотропний ефект, застосовується як геропротектор. Кісспептин є пептидом-нейромедіатором, який стимулює синтез ГнРГ, модулює гіпоталамо-гіпофізарно-гонадальний комплекс, дозволяючи мозку контролювати репродуктивні процеси. Антагоніст рецепторів кісспептина перешкоджає зв’язуванню пептиду з його рецептором.
Самцям щурів у віці 24 місяці інтрацеребровентрикулярно вводили кісспептин і антагоніст кісспептина, а мелатонін тварини отримували перорально. Згодом щурів декапітовували, мозок обробляли за стандартною гістологічною методикою. З використанням координат стереотаксичного атласу в тварин вирізали аркуатні ядра, які заключали в парафінові блоки. Останні нарізали на мікротомі товщиною зрізу 5-6 мкм. Препарати фарбували крезилвіолетом за Нісслем для ідентифікації нейронів і астроцитів. За допомогою морфометричної програми Image J оцінювали площу ядер клітин, після чого здійснювали статистичну обробку результатів.
Отримані результати показали, що в старих щурів відбулася інтенсивна активація нейроцитів і астроцитів після введення мелатоніна. В результаті введення мелатоніна в поєднанні з антагоністом рецепторів кісспептина достовірно збільшилися морфометричні параметри активності ядер астроцитів, в той час як у нейроцитів показники лишилися майже на контрольному рівні (незначне статистично недостовірне зростання). При введенні мелатоніна в комбінації з кісспептином відбулися схожі зміни. В астроцитах спостерігається суттєве зростання площі ядер, а в нейронах присутня лише тенденція до збільшення даного показника.
На основі експериментально отриманих даних можна зробити наступні висновки. Мелатонін проявив себе як інтенсивний активатор синтетичної активності нейронів і глії. Комбінування мелатоніна як з кісспептином, так і з блокатором кісспептина суттєво впливає на активацію глії та майже не відзначається на функціональній активності нейронів. Загалом астроцити аркуатного ядра старих щурів виявилися більш чутливими до впливу мелатоніна, ніж нейрони.