А.А. Ткачук
ДУ “Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України”, Київ;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Введення. В наш час однією з основних проблем охорони здоров’я та медичної науки є вивчення дефіциту та недостатності вітаміну D у людей різного віку та їх вплив на різні функції організму, в тому числі на нервово-м’язову систему (Holik M.F 2007, Поворознюк В.В. та ін. 2012).
Об’єкт та методи. З метою вивчення впливу дефіциту та недостатності вітаміну D на функціональний стан м’язової системи в умовах клініки відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату обстежено 74 жінки в постменопаузальному періоді (середній вік - 67,5±9,1 років; середній зріст - 1,56±0,06 см; середня маса - 71,9±15,4 кг), які були розподілені на 4 вікові групи 50-59 років, 60-69 років, 70-79 років, 80-89 років. За рівнем 25(ОН) вітаміну D виділено 2 підгрупи: А-тяжкий дефіцит вітаміну D - менше 25 нмоль/л; B - дефіцит на недостатність вітаміну D - 25-75 нмоль/л. Розподіл проводився відповідно до класифікації M.Holik 2011.
Для оцінки впливу вітаміну D на м’язову систему використовували динамометрію, тести на ризик падіння: тест в положенні “тандем”, 4-метровий тест, 3-метровий тест, тест “встати-сісти”, тест на балансування. Рівень 25(ОН) вітаміну D в сироватці крові визначали за допомогою хемілюмінісцентного методу на аналізаторі Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) з використанням тест систем cobas.
Статистичний аналіз проводили за допомогою однофакторного аналізу ANOVA пакету програм “Statistika 6.0”.
Аналіз отриманих результатів показав, що у хворих з тяжким дефіцитом у групах 60-69, 70-79, 80-89 років показники динамометрії, тесту в положенні “тандем”, 4-метрового та 3-метрового тестів, тесту “встати-сісти”, тест на балансування були вірогідно гіршими у порівнянні з хворими підгрупи В.
Висновок. Тяжкий дефіцит вітаміну D впливає на функціональний стан м’язової системи. Дослідження продовжується.