А.В. Швець
Науково-дослідний інститут проблем військової медицини Збройних Сил України, Ірпінь;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Напружена діяльність льотчиків призводить до значного зниженням працездатності осіб льотного складу (за даними В. В. Кравчука на 40,8% – до 40 років і 53,5% – з віком понад 40 років) та стійкості до впливу фізичних факторів польоту (відповідно на 12,8% та 14,1%). Зазначені обставини в поєднанні з постійним ускладненням льотної діяльності, наявністю факторів ризику призводять до виникнення функціональних порушень, сприяють зростанню захворювань і дискваліфікації за станом здоров’я. Тому пошук вікових особливостей розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей пілотів є актуальним напрямом досліджень сучасної гігієни та фізіології розумової праці.
Мета. Виявити вікові особливості ефективності розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей військових льотчиків для удосконалення тактики застосування профілактичних заходів, направлених на підвищення надійності їх професійної діяльності.
Методи. Було обрано 2 групи військових льотчиків (20 осіб віком до 30 років – І група, 20 осіб старше 30 років – ІІ група). Організація досліджень мала чітку етапність. На першому етапі дослідження здійснювалась оцінка початкового рівня розвитку когнітивних якостей (пам'ять, увага, мислення) На другому етапі проводилися семикратні психофізіологічні тренування реакції на рухомий об’єкт, функцій динамічної пам’яті, короткочасної пам’яті та концентрації уваги військових льотчиків за допомогою спеціально розробленої комп’ютерної програми. Третій етап дослідження був тотожним першому та проводився для визначення ефективності запропонованої програми психофізіологічних тренувань військових льотчиків. Аналіз отриманих результатів проводився методами варіаційної та непараметричної статистики, кореляційного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 8.0.
Результати дослідження. У військовослужбовців І групи після психофізіологічних тренувань достовірно покращились стійкість концентрації уваги на 43,7% та зменшилась кількість помилок на 52% (р<0,05), у осіб ІІ групи достовірне зменшення кількості помилок склало 50,5%, а стійкість концентрації уваги покращилась на 65,1%. Після психофізіологічних тренувань дещо покращились і характеристики пам’яті та мислення. У осіб І групи у порівнянні з ІІ показники пам’яті покращились майже в 3 рази. Кореляційний аналіз зв’язку віку пілотів з показниками відносного зсуву (Efi) досліджуваних психофізіологічних характеристик для випадку продуктивності виконання коректурної проби показав його залежність від віку пілотів. Поряд з позитивним ефектом тренувань відмічені інші феномени зміни показника Ef помилок з віком. На фоні зниження з віком ефективності психофізіологічного тренажу у осіб старше 30 років за показниками часу, швидкості та продуктивності роботи при виконанні коректурної проби кількість помилок зменшується. Тому надійність діяльності мабуть покращується за рахунок більш виважених реакцій людини, а поява помилок є найбільш вікозалежним параметром. Такий фізіологічний феномен на думку І.М. Трахтенберга та О.А. Полякова може бути розглянутий як вікова стратегія психомоторної активності осіб старших вікових груп. Це обумовлює нелінійний характер вікових змін трудової діяльності людини, що пов’язані з появою достовірного зниження ефекту психофізіологічного тренажу після 30 років. Таким чином, фізіологічно обґрунтована організація операторської праці містить фактор часу, який чинить суттєвий вплив на професійне старіння як «системоутворюючих», так і «системозабезпечуючих» елементів.
Висновки. Встановлено, що у всіх пілотів після психофізіологічних тренувань достовірно покращились характеристики уваги, функції короткочасної пам’яті поліпшились в три рази краще у льотчиків віком 20-30 років у порівнянні з групою старших за тридцять. Розроблена програма психофізіологічних тренувань є більш ефективною для розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей (короткочасна пам'ять, мислення) пілотів віком до 30 років. У льотчиків старше 30 років за рахунок надійнішого виконання завдання, параметри продуктивності та швидкості переробки інформації знижуються з віком, що мабуть пов’язано з існуванням у них іншої стратегії переробки інформації.