Лішневська В.Ю., Парасюк О.І.
Державна установа “Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України”, Київ;
Данный адрес e-mail защищен от спам-ботов, Вам необходимо включить Javascript для его просмотра.
Метою нашого дослідження було вивчення взаємозв’язку активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу з активністю внутрішньосудинного запалення, маркером якого є фактор некрозу пухлин, та NO-синтазною активністю ендотелію у практично здорових людей різних вікових груп.
Матеріали і методи. Було обстежено 10 практично здорових людей у віці 20-29 років, 10 практично здорових людей у віці 40-50 років, 10 практично здорових людей у віці 60-74 років. Функціональний стан ендотелію вивчали методом лазерної доплерівської флоуметрії на апараті ЛАКК-2 (Росія). Рівень фактору росту ендотелію судин (VEGF) визначали в сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою набору реактивів фірми Bender Medsystems (Австрія). Рівень фактору некрозу пухлин (TNF) визначали в сироватці крові методом ІФА за допомогою набору реактивів фірми Вектор бест (Росія). Рівень капіляризації тканин оцінювали за допомогою методу телевізійної біомікроскопії на капіляроскопі ТМ-1.
Результати. При вивченні стану капіляризації тканин у людей різного віку було показано, що в осіб похилого віку спостерігали достовірне зниження щільності капілярів порівняно з групою людей молодого — 12,51±0,45; та середнього віку — 11,32±0,65. Однак за станом капіляризації тканин обстежені похилого віку розрізнялися і були розподілені на дві групи: із збереженою кількістю функціонуючих капілярів — 60 % (кількість капілярів 10,18±0,12)*, і з капілярною розрідженістю — 40 % обстежених (кількість капілярів 8,28±0,15)* (p<0,05). Зважаючи на те, що рівень VEGF є доведеним показником активності ангіогенезу, нами було вивчено рівень даного показника в групах обстежуваних. Було показано, що у практично здорових людей 40-50 років спостерігається незначне підвищення рівню VEGF — (220,2±11,6) пг/мл, порівняно із групою людей 20-30-річного віку — (202,5±15,7) пг/мл. При визначенні рівня фактору росту ендотелію судин осіб похилого віку обстежені були розподілені на дві підгрупи: у 60 % досліджуваних його рівень продовжував зростати відповідно до вікових потреб — (242,3±19,9)* пг/мл; а у 40 % спостерігали недостатнє підвищення рівня даного показника — (221,5±10,2) пг/мл (p<0,05). З метою визначення механізмів порушення активності ангіогенезу в осіб похилого віку нами було досліджено взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин та NO-синтазною активністю ендотелію. Згідно отриманих даних, з віком спостерігали підвищення рівня фактору некрозу пухлин (0,71±0,12) пг/мл у осіб молодого віку та (0,85±0,13) пг/мл у осіб середнього віку), однак його рівень в осіб літнього віку з нормальним (1,55±0,35)* пг/л та зниженим рівнем фактору росту ендотелію судин (1,68±0,43)* пг/мл не відрізнявся (p<0,05). При вивченні NO-синтазної активності ендотелію суттєвих відмінностей відсотка приросту показника мікроциркуляції в групі практично здорових людей молодого і середнього віку не спостерігали. В групі людей похилого віку спостерігалась загальна тенденція до зниження рівня ендотелійзалежної вазодилатації порівняно з особами молодого — 281,8±4,9 та середнього віку 269,1±4,6; однак у групі пацієнтів із збереженою капіляризацією тканин відсоток приросту показника мікроциркуляції був вірогідно вищий — 219,3±4,1*, ніж у осіб із капілярною розрідженістю — 197,5±3,6*(p<0,05).
Висновки. Важливу роль фізіологічного компенсаторного ангіогенезу в забезпеченні достатнього рівня капіляризації тканин при старінні підтверджує наявність кореляційного зв’язку рівня фактору росту ендотелію судин із кількістю функціонуючих капілярів (r=0,38). Вагомий внесок ендотелію в забезпеченні достатньої активності ангіогенезу доводить взаємозв’язок рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем ендотелійзалежної вазодилатації (r=0,39). Активність компенсаторного ангіогенезу осіб похилого віку не пов'язана з активністю внутрішньосудинного запалення, про що свідчить відсутність кореляційного взаємозв’язку рівня фактору росту ендотелію судин з рівнем фактору некрозу пухлин.