Стрижельчик Н. Г.
НДІ біології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Ураження геному людини призводить до появи різноманітної патології. Причому, на різних етапах онтогенезу внесок різних пошкоджень у розвиток патологічних процесів може змінюватися. Численні дані літератури вказують на можливий негативний вплив на генетичний апарат еукаріот широко розповсюджених у медицині та побуті неіонізуючих видів випромінювання (мікрохвильового, лазерного, а також видимого світла різної довжини хвилі.
У зв’язку з цим, метою дослідження є вивчення впливу монохроматичного світла з різною довжиною хвилі на адаптивні можливості статевих клітин на різних етапах онтогенезу дрозофіли.
Дослідження проводили на Drosophila melanogaster лінії дикого типу Canton-S. Оцінювали дію монохроматичного світла на яйця або імаго дрозофіли протягом 72 годин. Джерелом світла були матриці Коробова. Аналізували рівень плодючості дрозофіли за кількістю лялечок та імаго.
Не виявлено зниження показників плодючості дрозофіли порівняно з контролем при впливі зеленого світла (565 нм) як на яйця, так і на імаго. Показники плодючості дрозофіли при впливі зеленого світла на яйця дрозофіли достовірно не відрізнялись від контролю та складали: за кількістю лялечок – 78,0 ± 4,2, за кількістю імаго – 73,2 ± 3,4 (t1 = 0,74; t2 = 1,18; р > 0,05), Показники плодючості дрозофіли при впливі зеленого світла на імаго також достовірно не відрізнялись від контролю і становили: за кількістю лялечок – 76,3 ± 2,9, за кількістю імаго – 71,7 ± 3,9 (t1 = 1,29; t2 = 1,37; р > 0,05). При порівнянні показників плодючості дрозофіли, одержаних внаслідок впливу зеленого світла на різні етапи онтогенезу дрозофіли (яйця або імаго) не встановлено статистично значущої різниці поміж ними як за кількістю лялечок (t1 = 0,33; р > 0,05), так і імаго (t2 = 0,26; р > 0,05).
У проведених раніше дослідженнях не встановлено негативного впливу жовтого (590 нм) та червоного світла (650 нм) на показники плодючості дрозофіли. В той же час вплив синього світла (470 нм) призводив до достовірного зниження показників плодючості дрозофіли порівняно з контролем. При впливі на яйця: за кількістю лялечок до 76,9 % – (70,0 ± 4,0), за кількістю імаго до 74,9 % – (64,5 ± 3,9) (t1 = 2,53; t2 = 2,4; р < 0,05). При впливі на імаго: за кількістю лялечок до 78,7 % – (71,7 ± 4,3), за кількістю імаго до 76,3 % – (65,7 ± 4,0) (t1 = 2,29; t2 = 2,26; р < 0,05).
Отже, завдяки проведеним експериментальним дослідженням було підтверджено, що негативний вплив монохроматичного світла на адаптивні можливості статевих клітин дрозофіли залежить від довжини хвилі, а не від етапу онтогенезу на якому цей вплив відбувається. Зелене світло (565 нм) при дії на яйця або імаго дрозофіли не викликає достовірного зниження рівня показників плодючості дрозофіли за кількістю лялечок та імаго. Проте сине світло (470 нм) спричиняє достовірне зниження рівня показників плодючості як при впливі на яйця, так і імаго. Встановлена достовірна негативна кореляційна залежність ефекту від довжини хвилі монохроматичного світла.